Ресторан.UA
08.11.2006
Підкорений та строптивий Адріано навряд чи має відношення до назви мережі ресторанів швидкого обслуговування. Челентано в Італії – як в нас Сидорчуків. Хоча, якби співак побував у хоча б у одному з закладів, він, ймовірно, пошкодував би, що не живе в Україні. Якби жив - їв би цю смакоту регулярно. А так – «О! Перке!».
Ресторани «Піцца Челентано» поширилися по всій Україні. По кількості точок, з ними може змагатися тільки знаменитий Макдональдс, та й то з великою натяжкою. У чому секрет успіху? Напевно у тім, що трохи затвердившись економічно, нове покоління X і покоління Next хоче платити не тільки за їжу, але й за стиль та атмосферу.
А їжа, стиль і атмосфера тут унікальні без перебільшення. Енергія і фантазія, приправлені доброю часткою гумору, затишок і довірче спілкування з персоналом – що ще потрібно для чудоовї трапези після важкого дня?
Незалежність і самостійність – це те, до чого прагнуть активні люди. Незалежність і самостійність визначають стиль закладів «Піцца Челентано». Інтер'єр усіх ресторанів – у стилі поп-арт з переходом у кич. Альтернативність (іноді на грані фолу) додає життєрадісний і яскраво іронічний характер. Можливість поглянути на звичні речі під несподіваним кутом зору – це, саме, і є інтелектуальна свобода. Про «родзинки» інтер'єра можна розповідати годинами. Наприклад, про репродукції картин, де замість традиційних страв грайлива рука митця вмонтувала апетитні шматки піцци. Чи про портрети відомих людей, чиї прізвища починаються на «Че». Незрозуміло тільки, на якій підставі до теплої компанії Чехова, Черчілля, Че Гевары та вже згадуваного Челентано не пустили Чебурашку? Втім, згідно з твердженнями рестораторів, і цей герой не забутий. Досить переглянути кумедні листівки, що на інтернет-сторінці www.pizza-celentano.com.
Самостійність зповна виявляється і при замовленні страв. Гість має сам стати «архітектором свого смаку». Варіюються інгредієнти, смакові гами, і, звичайно, ціна. Кількість варіацій сягає шестизначної цифри і говорити про якесь конкретному меню просто немає сенсу. Стандартний набір можна позначити просто: піцца, млинчики (солоні, солодкі), салати, кава (капуччино, еспрессо - винятково натуральний), десерти, морозиво, коктейлі. Далі – гра та імпровізація, причому, саме, з боку відвідувача. Часто піццу запивають вином чи пивом. Можливість вибору в ресторанах «Піцца Челентано» задовольнить найпримхливіші запити.
Але, яка б не була велика ступінь свободи, тверді рамки все-таки присутні. Це стандарти якості. Ніяких заморожених напівфабрикатів! Ніякого смаження у жирі (у фритюрі)! Вирок остаточний і оскарженню не підлягає. Це також секрет успіху: у моду входить здорове харчування.
З усього вищезгаданого видно, що ресторани «Піцца Челентано» – не fast-food – занадто висока якість. Але, з іншої сторони – це й не звичайний ресторан – занадто багато демократії. Існує спеціальний термін – Quick&Casual. Але кожному, хто хоч раз був у «Піцца Челентано», повинно бути смішно від будь-яких спроб загнати це живе і яскраве явище під якісь там дурні терміни.
Компанія «Системи швидкого харчування»
Мережа ресторанів «Картопляна Хата»
Дисконтний клуб «EgoЇсти»